Залізнична спільнота, напевно, знає, що великомасштабна електрифікація на Придніпровській магістралі практично завершилася на початку сімдесятих минулого сторіччя, вірніше, 1972 року, коли мереживо контактного дроту обплело станцію Севастополь. Можливо, далі планували зробити останній кидок - електрифікувати напрямок Запоріжжя - Пологи - Комиш-Зоря - Волноваха, проте через «будову сторіччя» - БАМ, модернізацію інших пріоритетних магістральних напрямків тодішнього «радянського союзу», дешевизну дизельного пального електрифікація того напрямку «тимчасово» відкладалася. Як відомо, в «радянській» ментальності немає нічого більш постійного, аніж тимчасове. Хоча, треба віддати належе, за тих часів все ж дещо робилося для підготовки того напрямку для електрифікації. Для початку до сімдесятих років минулого сторіччя плече Запоріжжя - Пологи - Комиш-Зоря повністю переобладнали на автоблокування. Практично одночасно на дільниці Комиш-Зоря - Волноваха повністю проклали другу колію(відверто кажучи, ще за проєктом «царських» часів колія Олександрівськ(Запоріжжя) - Пологи - Царекостянтинівка(Комиш-Зоря) - Волноваха планувалася двоколійною на всьому своєму протязі, проте, самі розумієте, тоді будувалася не лише одна ця гілка, отже, другу колію планувалася добудувати в перспективі). Далі, протягом 1979-1981 років на лінії Комиш-Зоря - Пологи - Запоріжжя побудували двоколійні вставки. На різних дільницях того плеча їхня довжина була різною - в середньому, скажімо, кілометрів 5-6. Найдовшою була лише одна - від 332 до 321 кілометра перегону Комиш-Зоря - Магедове(включаючи роз'їзд Красний Восток). Повноцінна експлуатація перегону по всій його довжині з усіма двоколійними вставками розпочалася лише влітку 1982 року. Знову щось забелькотіли про електрифікацію - навіть на станції Волноваха перед комиш-зорянською горловиною тоді ж, на початку вісімдесятих минулого сторіччя, побудували чималий парк й навіть навісили на нього мереживо контактного дроту, проте саму горловину не зачіпали. На цьому аж до наших днів включно потуги електрифікації з боку Донецької залізниці й завершилися. Проте зі здобуттям Україною незалежності у зв'язку з різким зростанням цін на дизельне пальне знову пожвавилися розмови про електрифікацію цієї багатостраждальної гілки, й навіть попри припинення інтенсивного вантажного трафіку на дільниці Волноваха - Комиш-Зоря - Пологи, протягом 1994-1995 років почалася електрифікація в тому напрямку - електрифікували гілки від станцій Запоріжжя - І та Запоріжжя - ІІ до станції Растущая(вірніше, ті гілки сходяться на станції Передаточна - не дуже далеко від центру міста), яка знаходиться відразу ж за містом Запоріжжя. Далі довгі чотири роки тягнули мереживо контактного дроту до станції Кірпотине - електропотяг туди прийшов 1999 року. Далі планувалося дотягнути контактний дріт до станції Оріхівська - це був перший ктап електрифікації плеча Запоріжжя - Пологи - Комиш-Зоря. Проте далі, мабуть, «поїхав дах» в керівництва Укрзалізниці - протягом 1999-2003 років на дільниці Запоріжжя - Комиш-Зоря демонтували всі без винятку двоколійні вставки. Мотивували це тим, що майже скрізь там рейки лежали на дерев'яних шпалах, які не міняли протягом двадцяти років, й вставки стали практично непридатні для подальшої експлуатації. А замінювати на нові, залізобетонні, резону немає, так як залізниця стала малодіяльною, упорається й одна колія, що залишилася. Як не дивно, майже одночасно йшов демонтаж другої колії й на дільниці Комиш-Зоря - Волноваха Донецької залізниці. Там протягом 2002-2003 років демонтували другу колію спочатку на перегоні Хлібодарівка-Зачатівська, а згодом і на перегоні Зачатівська - Розівка. Подейкують, що якби не особисте втручання тодішнього міністра транспорту Г. Кирпи, то лінія від Волновахи до Комиш-Зорі стала би повністю одноколійною.
Зараз, якщо вірити планам «Укрзалізниці», плануються зрушення з мертвої точки:

ДП «Придніпровська залізниця» 21 вересня за результатами тендеру уклало угоду з ВАТ «Інститут Дніпродіпротранс» на проектно-дослідницькі роботи «Електрифікація ділянки Запоріжжя - Комиш-Зоря» вартістю 43280000 грн. 
Передбачене будівництво нового роз'їзду на майданчику 321 - 332 км перегону Комиш-Зоря - Магедове і відновлення трьох двоколійних вставок: від станції Оріхівська до посту 245 км перегону Оріхівська - Общая, від станції Общая до поста 240 км перегону Оріхівська - Общая і від станції Кирпотине до посту 208 км перегону Фісаки - Кіропотіне.
Максимальна швидкість руху вантажних поїздів - 90 км/год, пасажирських поїздів - 120 км/год.
Як розповів «Центрові транспортних стратегій» головний інженер Придніпровської залізниці Юрій Тищенко, «вартість електрифікації орієнтовно становить 2,1 млн грн, вартість 1 км колії - 3,9 млн грн.».
Електрифікація цієї ділянки і будівництво вставок дозволить збільшити транспортні перевезення залізницею в напрямку портів.

Отредактировано Wicke (12-01-2013 03:24:49)