Цю проблему я спостерігаю в основному в Луганській області, хоча є приклади і в Донецькій.
Що я маю на увазі?
Більшість станцій на Донбасі будувалися суто для потреб вантажного руху, при цьому пасажирська функція станцій була вторинною і не бралася до уваги при розміщенні станцій.
Тому багато станцій розміщені просто серед поля, далеко від великих населених пунктів.
Наприклад Світланове. На цій станції зупиняються не тільки дизелі, а й 88-й Луганськ-Київ. За що такі почесті? Подивіться на карту: навколо тільки поля і посадки, і тільки в кількох кілометрах на південь знаходяться окраїни Комишувахи. Зате міста Гірське і Золоте, які прилягають до залізниці, обслуговуються скромним зупиночним пунктом "40-й кілометр".
Тут же поряд станція Шипілове, але вона знаходиться занадто далеко від Горського, в кількох кілометрах, а це вже не пішохідна дистанція.
Далі приклад: Сифонна. Те саме. Смт Донецький охоплюється з.п. Водопровід, для чого станція Сифонна - не зрозуміло.
В Донецькій області такі приклади є в місті Сніжне: станція Мочалинський, біля якої тільки невелике село, через пару кілометрів залізниці проходить через великий масив на півночі Сніжного, але з.п. там нема.
Ще приклад з Луганщини: станція Ізотове, між Довжанською і Сімейкиним-Новим. Нічого, крім посадок, в радіусі 2 км. При тому, що на півночі в кількох км лежить смт. Володарський, залізниця проходить через нього, але з.п. нема. Зустрічна-Донецька, на північ від Ізотове - та сама ситуація.
Я до чого це все веду, такі баги зменшують ефективність приміського руху(деякі населені пункти біля залізниці погано охоплюються, зате деякі зупинки в полях тільки затримують поїзд). В цей час Донецька залізниця оптимізацією зупиночних пунктів не займається, і взагалі, навіть проблеми такої не бачить.
А що, нафіг думати і напрягатись, краще тупо рубати бабло за вантажні перевезення, користуючись монопольним положенням, а конкурувати з автобусами мізків і бажання нема.
