Первый Деловой Телеканал http://fbc.net.ua

Транспорт за 6 сентября

Анонс:

Украинское правительство продолжает внедрение электронных услуг, дошла очередь и до автомобильного транспорта.

Мининфраструктуры презентовал электронный кабинет перевозчика.

Представители бизнеса уже не первый год жалуются на неумение Укрзализныци организовать логистику перевозок.

В Мининфраструктуры планируют создать Авиационный фонд.

Первый Деловой Телеканал http://fbc.net.ua

Транспорт за 20 сентября

  [/video]

Анонс:

Министр инфраструктуры Владимир Омелян побывал на лавке подсудимых - НАБУ обвиняет его в незаконном обогащении.

НАБУ контролирует чиновников "Укрзализныци".

Железнодорожные "откаты" в суде.

"Укрзализныце" нужен триллион гривен.

Очередной рекорд "Мрии".

Первый Деловой Телеканал http://fbc.net.ua

Транспорт за 11 октября

Анонс:

Столичные чиновники добиваются пиара на транспортной тематике.

В Киеве хотят запретить использование малых и средних автобусов.

Кличко взялся раздавать обещания жителям Левого берега.

В Киеве будут ремонтировать Шулявский мост.

 
                                         
Медіацентр "Магістраль"        ЗАЛІЗНИЧНИЙ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПОРТАЛ
ПАТ "Укрзалізниця"

Пасажир проголосував за поїзд Київ—Рига своїм гаманцем

Записки подорожуючого потягом чотирьох столиць

Чотирьом залізничним адміністраціям чотирьох країн вдалося домовитися та відновити маршрут Київ—Рига, який був закритий у середині 1990-х років. Не дивно, що у пункті митного контролю, котрий був обладнаний на станції Київ-Пасажирський, зібралося так багато людей. Це — знакова подія для всіх учасників проекту, робота над яким тривала майже рік. Український потяг зустрічали музикою, національними прапорами і стягом ЄС. Кореспонденти газети «Магістраль» зібрали відгуки про дебютний рейс у його організаторів і перших пасажирів.

          У гості до родичів

Світлана та Валерій мешкають в Юрмалі (Латвія), проте народилися в Україні та раз на два—три місяці їздять в гості до доньки у Запоріжжя. Від подорожі поїздом вони у захваті.

«Раніше діставалися автобусом, що дуже незручно, — каже Валерій. — По-перше, принизливо, коли доводиться із сумками виходити на кордоні, стояти в черзі на пропускному пункті. Тим паче що відбувається це, як правило, вночі. По-друге, бувають постійні затримки у рейсі знову ж таки і через черги на кордоні. Та найголовніше, поїздом безпечніше. Аварії на дорогах, на жаль, не рідкість».

Говорять пасажири і про комфорт, адже одна справа — провести майже добу сидячи, не маючи можливості навіть випростати ноги, інша — в поїзді. Подружжя планує і в подальшому користуватися потягом Рига—Київ. «Було б непогано, аби постійним клієнтам надавали картки лояльності», — висловлює побажання Світлана.

        Транспорт велосипедистів

Микола Долуга із Харкова завдяки поїзду «Чотири столиці» став зіркою ЗМІ. Річ у тім, що в багажі цього пасажира був велосипед. Саме тому він обрав залізницю. Адже вага ровера досить значна. Крім того, є обмеження щодо перевезення акумуляторів, а ним оснащений електровелосипед. Інша справа — залізниця.

Тут можна взяти із собою до 35 кг, а розібраний двоколісний транспорт легко вмістився на верхній полиці в купе.

Цікаво, що Микола кілька років мешкав у Таллінні та саме туди їхав у справах. Тобто Рига для нього була лише транзитним пунктом, із якого він вирушив велосипедом далі. Потяг пасажиру сподобався. Тільки дещо засмутило, що через графік руху зворотно скористатися ним навряд чи вдасться.

        Провідники — як на підбір!

Саме так охарактеризувала колег із поїзда «Чотири столиці» білоруська провідниця Ольга, яка мала змогу побачити їх під час зупинки в Мінську. Про те, як добирали персонал для першого рейсу, ми розпитали в начальника потяга № 31/32 Київ—Рига Володимира Руденка.

«Нас усіх збирала атестаційна комісія, на якій було присутнє керівництво ПАТ «Укрзалізниця» та регіональної філії «Південно-Західна залізниця». Добирали на основі співбесід. Остаточне рішення ухвалювалося колегіально», — зазначив він. Одним із критеріїв для провідників було вікове обмеження до 35 років. Для начальника потяга й електромеханіка — без обмежень. Для тих, кого обрала атестаційна комісія, проводилося технічне навчання.

За словами Володимира Руденка, багато в кого з його підлеглих є досвід роботи на міжнародних рейсах, проте невеликий. З більшістю членів команди він раніше не був знайомий.

Сам керівник поїзної бригади чимало попрацював провідником на міжнародних потягах, що вирушали зі столиці України до Варшави, Берліна, Відня. Крім того, обіймав посаду начальника поїзда Київ—Івано-Франківськ, у складі якого експлуатуються новітні вагони-трансформери.

Має і досвід дій у надзвичайних ситуаціях. Володимир Григорович згадав, як колись під час руху потяга Київ—Берлін, де він працював провідником, довелося висаджувати вагітну пасажирку, в якої раптом почалися перейми. На щастя, все закінчилося добре.

Що ж до рухомого складу поїзда Київ—Рига, то Володимир зазначає: «Вагони можна порівняти з новими автомобілями, провідникам у них дуже зручно працювати. Ми постаралися, аби всередині було охайно та чисто, щоб пасажирам було приємно подорожувати».

     Унікальний продукт співпраці чотирьох держав. Робота триває

Тимчасовий повірений у справах України в Латвійській Республіці Аліса Подоляк:
«Можна сперечатися щодо переваг авіа- і залізничного сполучення. Важливо, що відтепер в українців є не тільки можливість подорожувати без віз, а й широкий вибір способу поїздок в ЄС. До мене часто зверталися з питанням, чому відсутнє залізничне сполучення Києва з Ригою, тому, думаю, ця послуга матиме попит».

Член правління LDZCargo (Латвія) Олександр Казачков:

«Це унікальний продукт, аналогів якого немає в Європі та на просторі колії 1520. Наразі потяг Київ—Рига перебуває в статусі пілотного проекту і має здійснити 11 рейсів. Ми вдячні партнерам за проведену спільну роботу. Спасибі й пасажирам, які проголосували за залізничне сполучення Київ—Рига своїм гаманцем. Перший потяг заповнений більш ніж на 50 %. Я сподіваюся, що цей експеримент виправдає себе та буде економічно обґрунтованим».

Директор Департаменту з організації внутрішніх та міжнародних пасажирських перевезень ПАТ «Укрзалізниця» Олександр Красноштан:

«Рівно рік тому, в жовтні, у Ризі ми вперше заговорили про потяг. Сьогодні він є, завдячуючи єдності, взаєморозумінню та підтримці всіх сторін. Якби будь-яка з країн сказала «ні», то залізничного сполучення Київ—Рига не було б. Його майбутнє оптимістичне, адже досить високий відсоток населеності. Спілкуючись із простими пасажирами під час поїздки з Києва, я побачив вдячність людей, заради якої хочеться працювати далі... Україна та Латвія — доволі віддалені країни, а поїзд між ними є імпульсом для спілкування людей, аби краще пізнавати одне одного, їздити в гості, дружити і, відповідно, розвиватися».

Заступник виконавчого директора LDZ Cargo Едуард Чернявський:

«Купуючи квиток на міжнародний потяг, пасажир чітко розуміє, що інших додаткових витрат на подорож не буде. Не потрібно брати таксі, щоб потрапити в аеропорт, сплачувати за багаж (а це додаткові витрати від 30 до 50 євро). Якщо подорожувати автобусом, то на кордоні виникають певні незручності при проходженні контролюючих процедур, особливо відчутні в холодну пору року. Можливі затримки. Поїзд же рухається за графіком і митний контроль відбувається швидко та в максимально зручних умовах для пасажира.

Нині ми розглядатимемо можливість застосування гнучкішої тарифної політики, аби підвищити попит на цю послугу. Зокрема, на міжнародних напрямках LDZ Cargo діє принцип «чим раніше придбаний квиток, тим він дешевший». Можливість адаптування цієї схеми на сполученні Рига—Київ, обговорять у жовтні. Здешевить послугу і впровадження технології продажу квитків для громадян ЄС через інтернет. Загалом при населеності поїзда 60—70 % він є рентабельним. Подальший графік курсування визначатиметься колегіально після 11 тестових рейсів».

Заступник генерального директора дирекції залізничних пасажирських перевезень АТ «Литовська залізниця» Лінас Байжес:

«Мешканці Шяуляя (західної частини Литви) зацікавлені у транспортному зв’язку з Ригою. Потяг Київ—Рига важливий для литовців і в частині внутрішніх перевезень у балтійському регіоні. Вірогідно, що з 9 грудня він курсуватиме через день. Я теж скористався ним, аби подивитися, як змінюється локомотив, як відбуваються контролюючі процедури на кордоні. Наразі маємо подумати, як пришвидшити цей поїзд. Зазначу, що український рухомий склад цілком відповідає європейським стандартам. Вагони пройшли всі сертифікаційні процедури. Вони обладнані вакуумними туалетами, системою кондиціонування, мають належне освітлення. Тут відсутній запах вугілля, як то було раніше. Моя поїздка була дуже комфортною. Також важливо, що вокзали розташовані у центрі міста. Тож туристу зручно та швидко добратися до історичного осередку кожної з чотирьох столиць».

Микола Копилов «Магістраль». Фото автора та Сергія Друченка