У Європі перша гілка високошвидкісної лінії була збудована у Франції в 1981 році між Парижем та Ліоном протяжністю 470 км / фото wikipedia.org
Швидкісні потяги в Україні: жага швидкості
Для розвинених країн швидкісні залізниці стали буденністю. В Україні ж про це тільки мріють. Багато чого буде залежити від грошей і волі уряду. УНІАН намагався розібратися, чи є перспективи в українців доїхати зі столиці в Одесу, Львів чи Харків за півтори - дві години та скільки це може коштувати.
З появою безвізового режиму з Європою все більше українців знайомляться з роботою європейських швидкісних залізних доріг. Ті, хто подорожував швидкісними потягами, говорять, що це швидко, зручно, хоча й не дуже дешево. Подорожуючи ж залізницею по Україні потрібно витратити значно більше часу і нервів в дорозі. В такі моменти у пасажирів виникає питання: чи є перспективи доїхати в Одесу, Львів чи Харків зі столиці за півтори - дві години? Втілити це завдання в реальність поставив за мету український уряд. Прийнята Національна транспортна стратегія до 2030 року передбачає створення умов для з’єднання обласних центрів мережею швидкісних залізниць. Зокрема, вже через п’ять років в Україні повинні з’явитися залізничні ділянки зі швидкістю до 200 км/год, а ще через п’ять взагалі - до 400 км/год.
Поки це для нашої держави звучить фантастично. Адже, за даними "Укрзалізниці" сьогодні пасажирський поїзд їде з середньою швидкістю 50 км/год. Найшвидшими в Україні є потяги з максимальною швидкістю до 160 км/год. Але в дійсності показники значно нижчі. В середньому потяги "Інтерсіті" та "Інтерсіті +" їдуть зі швидкістю трохи вище 80 км/год. Лише на деяких напрямках, таких як Київ — Харків та Київ — Львів, швидкість сягає 110 км/год. Такі швидкості явно не відповідають вимогам сучасності і не витримують критики в порівнянні з розвинутими країнами. Наприклад, у Німеччині зі швидкістю сто км/год ходять так звані міжрайонні потяги, за нашою класифікацією, звичайні приміські, котрі зупиняються на кожній зупинці. Звісно, тягатися з Німеччиною Україні поки що рано. Хоча б тому, що між нашими економіками прірва. Однак, транспортна стратегія стверджує, що швидкісна залізниця може з`явитися і в нашій країні. За словами міністра інфраструктури Володимира Омеляна, перший крок вже зроблено: Україна разом з італійською компанією Italferr приступили до спільної розробки технічної документації високошвидкісного залізничного шляху європейської колії Одеса-Київ-Львів. Вже цього року має бути завершено prefeasibility study (дослідження доцільності по-нашому). Це дослідження є ранньою стадією аналізу потенційного проекту, яке проводиться для того, щоб дати зацікавленим сторонам основну інформацію, необхідну для будівництва. «Цього року Єврокомісія підтвердила фінансування дослідження. Зараз ми на фінальній стадії. Я думаю, що до кінця року буде зроблено prefeasibility study. Далі ми зможемо перейти до повноцінного техніко-економічного обґрунтування і шукати джерела фінансування цього проекту», - сказав Омелян УНІАН.
Найшвидшими в Україні є потяги з максимальною швидкістю до 160 км/год / фото УНІАН
Ціна питання
Загалом, як вважає міністр, будівництво швидкісної залізниці і запуск по ній руху може сумарно обійтися приблизно в мільярд доларів. Про таку оцінку можна говорити виходячи з озвученої вартості робіт.
«Вартість окремої лінії зі швидкістю 250 км на годину буде коштувати близько двох мільйонів євро за кілометр. Ще близько десяти мільйонів євро буде коштувати один швидкісний потяг, всього їх буде потрібно мінімум чотири для організації нормального руху. Але ці розрахунки приблизні», - зазначив він.
В свою чергу, експерт в сфері транспорту і радник голови «Укравтодору» Олександр Кава наводить дещо інші цифри. За його словами, щоб побудувати швидкісну лінію Львів-Київ протяжністю 500 км потрібно вісім мільярдів євро.
Ще більшу вартість проекту прогнозує керівник сектору транспорту та інфраструктури Офісу ефективного регулювання (BRDO) Владислав Притоманов. За його словами, для реалізації проекту потрібно десять мільярдів доларів.
«Я думаю в Україні будівництво 500 км швидкісної дороги обійдеться приблизно 10 мільярдів доларів. Це пов’язано з тим, що в Україні немає компаній, які будують такі дороги. Тому доведеться залучати іноземні компанії», - вважає він.
Притоманов відразу зазначив, що точну вартість має показати prefeasibility study.
«Будівництво швидкісної залізниці можливе. Prefeasibility study покаже які гроші потрібно. Однак, зазначу, що відстань в 500 км до Одеси з Києва рівнозначна відстані першої швидкісної лінії в Японія, яка будувалась в 1964 році. Це будівництво в перерахунку на теперішні гроші обійшлося в 11,5 мільярдів доларів», - вважає експерт.
При цьому Притоманов підкреслив, що таку суму японці витратили тільки на будівництво швидкісної лінії. «Вони ще купували потяги. Зараз вартість потягу зі швидкістю 300-600 км в рік оцінюється в 140 мільйонів доларів», - зазначив він.
Знайти таку кількість грошей для України в сьогоднішніх реаліях завдання надзвичайно складне. Навряд чи, бюджет України до 2030 року потягне такі витрати. Адже, в Україні не відремонтовано ще 180 тис. км автомобільних доріг. На це, за словами Притоманова, потрібно близько двох трильйонів гривень. «Також, ще є аеропорти і «Укрзалізниця», яка потребує інвестицій», - зазначив він.
Крім того, на український бюджет давлять зовнішні та внутрішні борги.
За словами Кави, окрім вирішення першочергових боргових проблем Україна залучає кошти кредиторів на будівництво автодоріг і закупівлю комунального транспорту. «Лише на закупівлю тролейбусів і трамваїв беруть десять-п’ятнадцять мільйонів доларів», - зазначив експерт.
Тому єдиним виходом для будівництва швидкісної залізниці залишається пошук інвестора. До варіанту державно-приватного партнерства, а саме концесії, схиляється і міністр інфраструктури.
«Без документу складно говорити про інвесторів. Нам треба зробити так як ми зробили з концесією портів Ольвія і Херсон. Коли ми розробили всю документацію, то отримали понад двадцять заявок. Тому, коли ми завершимо підготовку документації швидкісної дороги, це буде приблизно рік-півтора, то ми зможемо перейти до стадії переговорів з потенційними концесіонерами», - вважає Омелян.
Варто зазначити, що вкласти гроші в швидкісну дорогу може тільки дуже великий інвестор. А таких зовсім мало. За словами Притоманова, інвестувати в подібний проект може тільки п’ятірка топових залізничних операторів.
«Наприклад, японська Central Japan Railway Company, французькі або китайські залізні дороги. Може ще американці», - зазначив він.
Рентабельність швидкісного потягу в Україні може стати проблемним моментом / фото УНИАН
Попит і пропозиція
Перша національна швидкісна залізниця може з’явитися уздовж існуючої залізної дороги Київ-Одеса. Адже, за словами Омеляна держава там вже має землю.
«На існуючому залізничному полотні без істотних капінвестицій і виправлення кривизни на окремих ділянках високі швидкості неможливі», - зазначив міністр.
Звісно, відсутність проблем з виділенням землі дає надію на зацікавленість з боку інвесторів. Однак, є ще один нюанс. Ніхто не буде будувати швидкісну залізницю в Україні з альтруїстичних мотивів. Бізнес вкладає тільки туди, де можна заробити гроші. Зробити це можливо лише за умови попиту на швидкісні перевезення.
Як зазначив Притоманов, якраз рентабельність швидкісного потягу в Україні може стати проблемним моментом.
«В Японії, на найбільш завантажених лініях, потяги їздять кожні 10 хвилин. Наприклад, Токіо-Осака, де пасажиропотік складає 160 млн пасажирів в рік. На найбільш непопулярній лінії в Хоккайдо пасажиропотік складає сім мільйонів. Тільки за цих умов вони можуть конкурувати з авіалініями», - розповідає експерт.
Такої ж думки притримується Кава. За його словами, в Україні поки немає достатнього платоспроможного попиту, щоб покривати хоча б операційні витрати таких проектів.
На відміну від експертів, міністр інфраструктури впевнений, що швидкість у 250 км/год буде користуватися попитом в українців, навіть за умови доволі високої ціни. Адже, доїхати з Києва в Одесу можна буде лише за дві години. Тоді як зараз потяг долає цю відстань за десять годин.
«Наприклад, зараз вартість СВ вагона до Маріуполя становить дві тисячі гривень, майже сто доларів. Я переконаний, що на подорожі Київ-Одеса за сто доларів буде достатньо пасажирів. На двісті відсотків впевнений, що пасажиропотік буде", - зазначив Омелян.
При цьому міністр зазначає, що йдеться про швидкість потягу 200-250 км на годину.
«Для України це велика швидкість. Про 350 км/год і вище ми жодного разу не говорили, тому що для України це дорогий проект. У всьому світі такі проекти субсидуються з боку держави. А від 200-250 км/год проект окупиться», - впевнений Омелян.
Варто зазначити, що окупитися проект може лише за умови виграшу конкуренції у інших видами транспорту. Враховуючи той факт, що це буде нова колія, то потрібна буде і нова залізнична станція. За словами Притоманова, якщо станція буде на околиці міста, то простіше буде долетіти літаком.
«Що простіше доїхати на машині, заплативши п’ятдесят доларів, долетіти на літаку, заплативши сто доларів чи їхати на потязі за сто доларів? Якщо залізнична станція буде на околиці міста, то простіше долетіти. А якщо станція буде ближче до центру міста, то зручніше на потязі», - зазначив Притоманов.
У країнах Європи потяги розвивають максимальну швидкість від 250 км/год / Livejournal TIPMF
Закордонний досвід
Якщо ж Україні все-таки вдасться побудувати швидкісну дороги, то наша країна зможе увійти до елітного клубу. Справа в тому, що високошвидкісні залізні дороги є у приблизно двадцяти країн світу.
У Європі перша гілка високошвидкісної лінії була збудована у Франції в 1981 році між Парижем та Ліоном протяжністю 470 км. Вона була розрахована на швидкість руху 260 км/год, але за тридцять років швидкості зросли до 360 км/год. До слова, в 2007 році новий состав потягу на лінії, яка з’єднує Париж с Лотарингією розвив швидкість 575 км/год. На даний час це абсолютний рекорд швидкості для Європи.
Крім Франції, у Європі швидкісне залізничне сполучення існує у Іспанії, Німеччині, Бельгії, Нідерландах, Італії, Австрії, Данії, Норвегії, Швейцарії, Туреччині та Великій Британії. В цих країнах потяги розвивають максимальну швидкість від 250 км/год. А от в країнах східної Європи максимальна швидкість складає 160 км/год. Також швидкісні залізниці є в США. Вони розганяються до 250 км/год.
Трійка ж лідерів швидкісних залізниць знаходиться в Азії: Японія, Південна Корея і Китай. Рекорд швидкості поїзда був поставлений в Японії - 603 км/ч.
Щоб скористатися послугами швидкісних потягів у вищезазначених країнах пасажиру в середньому потрібно викласти близько 100 доларів. Наприклад, у Франції, за словами Притоманова, квиток з Парижу до Марселя, відстань до якого складає приблизно 660 км, коштує сімдесят євро.
«На цьому маршруті потяг їде зі швидкістю 240 км/год. В Японії на маршруті Токіо-Осака – близько 100 доларів», - зазначив він. Хоча треба зазначити, що квиток може коштувати і дешевше. Наприклад, в Італії вартість квитка на потяг приватної компанії Italo, який їде зі швидкістю триста км/год, з Риму до Неаполя можна купити за двадцять євро. Але за умови завчасної купівлі.
Перспективи появи в Україні швидкісної залізниці досить туманні. Для будівництва високошвидкісних доріг в Україні не вистачає, в першу чергу, готовності держави інвестувати в ці проекти гроші. Виходом із ситуації міг би стати великий інвестор, який би побудував швидкісну лінію на умовах концесії. Однак, на даний момент не зрозуміло чи знайдеться необхідний попит на перевезення вартістю сто доларів серед українців. Для більшості наших співгромадян це великі гроші. Остаточні відповіді на ці та багато інших питань повинно дати дослідження українського уряду разом з італійцями. Але щось підказує, що в найближчі десять років потягів зі швидкістю 250 км/год в Україні не буде.
Олександр Куницький
Детальніше читайте на УНІАН: https://www.unian.ua/economics/transpor … kosti.html
